Чим займається програма
Програма «Всеосяжна теорія миру» поєднує роботу трьох попередніх програм: визначення миру, зібрані програмою «Поняття та визначення миру», спільне підґрунтя, виявлене програмою «Спільне підґрунтя для миру», та індикатори, розроблені програмою «Вимірювання миру та індикатори». На цій основі вона розробляє проєкт всеосяжної теорії миру. Її пропонують як відправну точку для обговорення, щоб інші розглянули, перевірили й виправили її. Потім її застосовує програма «Мир у праві, політиці та інституціях».
Що таке теорія змін
Ті, хто працює заради миру, планують свою роботу за допомогою теорії змін. Теорія миру покликана служити їм, формулюючи мету. Теорія змін пояснює, як, на думку організації, її робота має привести до змін, яких вона прагне. Вона крок за кроком показує, як вкладене й зроблене має дати результати. Уряди, структури Організації Об'єднаних Націй, донори та організації громадянського суспільства використовують теорії змін, щоб планувати, фінансувати й оцінювати свою роботу.
Ланцюг теорії змін
Кожен крок, як очікується, веде до наступного.
- РесурсиТе, що вкладено, як-от фінансування, час і експертні знання
- ДіяльністьТе, що зроблено, як-от посередництво, навчання чи дослідження
- ПродуктиТе, що створено, як-от угоди, доповіді чи підготовлені люди
- РезультатиТе, що змінюється внаслідок цього
- ВпливТривала зміна, якої прагнуть і якою в роботі задля миру є сам мир
Останній крок називає мету. Кожен інший крок обирають тому, що від нього очікують руху до неї.
Чому мета має значення
Теорія змін може бути лише настільки чіткою, наскільки чітке її уявлення про мету. У роботі задля миру цю мету рідко визначають. Статут Організації Об'єднаних Націй називає першою з цілей Організації підтримувати міжнародний мир і безпеку, але в міжнародному праві немає загальновизнаного визначення миру.
Унаслідок цього ті, хто працює заради миру, часто прагнуть різних цілей. Ще у 1976 році огляд галузі досліджень миру показав, що дослідники «вивчають різні проблеми й переслідують розбіжні цілі, і все це під прапором „миру“» (неофіційний переклад) (Johnson 1976, цит. за Reagan 2023). Те саме спостерігається й на практиці — від посередників і освітян до донорів, держав, судів та органів ООН. Узагальнювальний огляд за 2023–2024 роки, підготовлений для Фонду ООН з миробудування, показав, що за відсутності теорії змін на рівні портфеля оцінювачам було важко судити про вплив у межах усього портфеля Фонду.
Коли поняття миру фрагментоване
- Кожен учасник працює задля свого власного уявлення про мир
- Зусилля розходяться й можуть нейтралізувати одне одного
- Зобов'язання щодо миру важко оцінити за спільним стандартом
- Ті, хто застосовує насильство, можуть привласнити слово «мир»
Коли спільне підґрунтя сформульовано явно
- Ті самі учасники працюють задля спільної мети
- Зусилля можуть взаємно підсилювати одне одного
- Спільні стандарти мають більшу вагу
- Заяви про мир можна перевірити
Відправна точка для обговорення
Учасники на всіх рівнях, від релігійних лідерів і місцевих громад до міжурядових органів, мають свої власні теорії змін, кожна з яких відповідає їхній роботі. Всеосяжну теорію миру запропоновано як пропозицію щодо мети, яку ці учасники, можливо, уже поділяють, виведену з того, що, імовірно, уже є спільним у їхніх власних розуміннях миру. Вона описує мету. Як її досягти, вирішує кожен учасник сам.
Якщо інші визнають, що пропозиція витримує перевірку, робота багатьох учасників могла б давати сукупний результат. Результати можна було б порівнювати й вимірювати за тим самим стандартом, а прогалини та дублювання стало б легше помітити. Мета полягає в тому, щоб зусилля задля миру взаємно підсилювали одне одного.
Зловживання словом «мир»
Оскільки мир цінують усюди, до цього слова часом вдавалися, щоб виправдати збройні конфлікти й репресії.
У 1969 році дослідник миру Takeshi Ishida застерігав від таких «воєн за мир» (неофіційний переклад). Таке зловживання можливе лише доти, доки мир не має загальноусталеного значення.
Спільне розуміння миру дало б змогу перевіряти такі заяви. Заяву про мир можна перевірити за умовами, які вона створює для людей, яких це стосується: чи дає певна дія їм більше чи менше змоги самостійно визначати своє життя?
Місце програми в загальній послідовності
П'ять дослідницьких програм Інституту утворюють одну послідовність. Перші три разом дають теорію миру, а п'ята її застосовує.
- Поняття та визначення мируЗбирає відомості про те, як визначають і використовують мир у науці, праві, політиці та практиці. Її мета — скласти повний реєстр цих визначень, на який спираються інші програми.
- Спільне підґрунтя для мируПорівнює ці визначення, щоб знайти, що в них спільного, зокрема припущення, яких вони не висловлюють явно. Її мета — чітко викласти це спільне підґрунтя, щоб інші могли працювати з ним.
- Вимірювання миру та індикаториЗ'ясовує, як мир можна спостерігати й вимірювати на практиці: усередині людини, між людьми та між групами. Її мета — розробити індикатори миру, які можна перевірити на даних.
- Всеосяжна теорія мируПоєднує визначення, їхнє спільне підґрунтя та його індикатори. Її мета — розробити всеосяжну теорію миру, запропоновану як відправна точка для обговорення.
- Мир у праві, політиці та інституціяхЗастосовує теорію миру до права, політики та інституцій. Її мета — показати, наскільки вони відповідають їй і наскільки вони породжують мир чи насильство.
